Статьи » Краєзнавчо-туристичний маршрут Прилуцьким районом

Краєзнавчо-туристичний маршрут Прилуцьким районом
Страница 7

У 1624 році Святитель переніс із Густині до Ладана Троїцьку церкву, а на її місці побудував нову, набагато більшу й красивішу. Як записав густинський літописець: "…создаша зело красну" церкву. Тоді ж були побудовані келії для братії й трапезна з церквою Успіня Богородиці.

Пожежі, які були в 1625 та 1636 роках, знищили майже всі будівлі. В 1636 році монастир згорів до тла, "со всією окрасою і ліпотою". Згарище було настільки жахливим, що ченці вирішили відбудувати монастир на новому місці, біля гаті, що вела через Удай до Роменського шляху. Лише за два роки (1636-1637) вдалося побудувати Успенську церкву з трапезною, братські келії, перенести стару дзвіницю, обгородити монастир і обкопати його ровом.

23 травня 1675 року Троїцька церква була освячена архієпископом Чернігівським Лазарем Барановичем. У 1670-1680 роках монастиреві всіляко допомагали і про нього опікувалися гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа, прилуцький полковник Лазар Горленко, а в 1690-х роках його син, теж прилуцький полковник Дмитро Лазарович Горленко. На цей час припадає найбільший розквіт Густині. Монастир прикрашається новими монументальними спорудами, збагачується новими володіннями. За кошти полковника Дмитра Горленка звели високі цегляні мури навколо монастиря, побудували кам'яні надбрамні церкви - Миколаївську із заходу й Петропавлівську зі сходу.

Наприкінці XVII століття полковник Дмитро Горленко, щоб надійно захистити монастир, побудував навколо нього грандіозні мури з брамами й баштами. Були вони з двоярусними аркадами, внутрішніми проходами всередині стіни і з вузькими бійницями. Це була унікальна архітектурна пам'ятка.

У 1734 році східну частину мурів, яка виходила до Удаю, перебудували, нові стіни декорували з внутрішнього боку фігурними арками. Значна перебудова стін відбулася у 1754-1756 роках, загальна довжина їх сягала 558 метрів. Реставрацію їх провели і в 1850-х роках. Нині фортечні мури втрачені майже повністю, їх будують заново.

Крім Самойловича й інші гетьмани, а також козацька старшина дарувала монастирю землі, села та хутори. В середині XVIII століття монастирю належало більше трьох тисяч десятин в Чернігівській губернії та більше трьох тисяч душ селян. Багатством монастир поступався лише Києво-Печерській лаврі. Гетьман Мазепа збудував кам'яну церкву Успіння Богородиці.

В кінці XVIII століття цей монастир був одним із найбагатших в Україні, але 1786 року російський уряд секуляризував його володіння. Катерина II, указом 1786 року перевела монастир до розряду "позаштатних", а потім і зовсім ліквідувала. Після затвердження штатів для монастирів в 1793 році Густинський монастир був закритий. Більш ніж 50 років він простояв недіючим, огорожа, будівлі, церкви було пошкоджено, напівзруйнована. В радянські часи монастир не діяв, а відновив свою діяльність з 1993 року і діє і до сьогодні (додаток 9).

Густинський монастир остання краєзнавчо-туристична точка нашого маршруту, але не Прилуцького району адже Прилуччина має ще багато цікавих місць.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 


Другое по теме:

Литовское национальное движение середины XIX – начала ХХ в.
С 1864 по 1904 в Литве действовал запрет печатать книги латинским шрифтом. Центр книгопечатания вновь переместился в Восточную Пруссию. С середины 1880-х начинают появляться книги и периодические изд ...

Научное изучение Приенисейского края
В первой половине XVIII в. было начато научное изучение природы края, жизни и быта его населения. Так, спутник Д. Г. Мессершмидта шведский капитан Ф. И. Табберт (позже — Страленберг) составил первую ...

История развития энергетики России
В начале ХХ в. свыше 2/3 мирового энергопотребления обеспечивалось за счет угля. В это же время в топливном балансе России дрова составляли 57%, солома — 11%, на минеральное топливо (прежде всего уго ...