Статьи » Краєзнавчо-туристичний маршрут Прилуцьким районом

Краєзнавчо-туристичний маршрут Прилуцьким районом
Страница 2

Як повідомляє літописець, у 988 році великий князь київський Володимир починає будівництво й заселення укріплених міст по берегах річок Десни, Остра, Трубежа, Стугни і Сули. І хоча в літописі не згадується Прилуки й річка, але саме тоді воно й було засноване під іменням Прилук-город. Про це свідчать археологічні знахідки на території давнього прилуцького Валу, на Опанасівському узвозі та на старовинному Квашинському посаді.

Першу письмову згадку про Прилук-город залишив нащадкам київський князь Володимир Мономах. У своєму знаменитому "Повчанні" дітям, князь-воїн розповів про те, як 1085 року вирушив із дружиною зі стін княжого столичного Переяслава назустріч половецькій орді. Зустрівшись зненацька з ординцями у полі, князь уникнув сутички й увійшов у Прилук-город під захист стін фортеці. Зібравшись із силами, він виступив із дружиною і прилучанами проти нападників і винищив їх у кривавій битві під Білими Вежами. Про це свідчить величний пам’ятник на Валу - чотириметрова бронзова скульптура старого князя Мономаха.

Удруге Прилук-город згаданий 1092 року, коли його поруйнували половецькі орди. Згадується місто і 1138 року в числі зруйнованих міст Переяславщини у смутні часи міжусобних воєн між чернігівськими князями й синами Мономаха. Татаро-монгольська навала 1239 року знищила місто, після чого воно відбудувалося лише у 15 столітті українськими князями Глинськими і згадується в історичних літописах 1459 року. Та проіснувало місто всього лише сорок літ і знову страшна руїна 1482 року від кримської орди хана Менглі-Гирея.

Більше як століття після цього місто не могло відродитися. Лише 1592 року, князі Вишневецькі почали "ставити слободу". Місто-красень виросло дуже швидко і через 10-12 років було досить значним і великим. У 1604 році місто зненацька захопило військо московського царя Годунова. Як повідомляють тогочасні літописи:". людей многих мужской і женскої плоті, на остаток і діток на смерть побили й помордовали. "

У середині 17 століття в Прилуках постала неприступна козацька фортеця з валами й ровами, стінами й вежами, церквами й палацами, громадськими будівлями, будинками козацької старшини, купців і ремісників. Тут у 1648 році прилуцьке козацтво було об’єднане у Прилуцький козацький полк, який уписав немало славних сторінок в історію Визвольної війни українського народу.

З 1692 по 1708 рік Прилуцький полк очолював полковник Дмитро Горленко. Він значно розбудував місто й посад, укріпив фортецю, заселив навколишні степи хуторами, сприяв розвитку ремесел і торгівлі, опікувався церквами, школами, притулками, побудував у Прилуках новий собор Різдва в 1697 році, Петропавлівську та Миколаївську церкви з мурами в Густині, заснував у Прилуках два щорічні ярмарки: Іванівський літній та Дмитрівськи - осінній. Горленко за свої кошти побудував церкву, названу на честь гетьмана Мазепи Іванівською.

Прилуки, як і кожне місто тієї пори, мало свої символи: герб і прапор. Герб, наданий місту князями Вишневецькими наприкінці 16 століття, являв собою геральдичний щит блакитного кольору, на якому зображена золота голова бика, проткнута кривою козацькою шаблею.

Від козацької доби збереглися до наших часів і безцінні архітектурні пам’ятки міста, які пов’язані з розквітом українського бароко й правлінням Прилуцьким полком полковників Гната та Григорія Галаганів.

За даними на 1859 рік у місті мешкала 10261 особа (5165 чоловічої статі та 5096 - жіночої), налічувалось 1551 дворове господарства, існували 6 православних церков, 2 єврейських молитовних будинки, лікарня, повітове та приходське училища, поштова станція та завод, відбувалось 4 ярмарків на рік [3].

У першій половині 19 століття стали широко відомі імена двох уродженців Прилук педагогів і письменників Антонського-Прокоповича та Білецького-Носенка. Професор Антон Антонович Антонський-Прокопович (1762-1848) видатний український педагог, випускник знаменитої Київської Академії, ректор Московського університету, автор 26 томів наукових праць. Павло Павлович Білецький-Носенко (1774-1856) - людина феноменальних знань з усіх галузей науки, талановитий педагог, письменник, філолог, етнограф, фольклорист, художник, автор одного з найперших українських словників, повістей, романів, поем, байок, наукових досліджень і розвідок. З Прилуками пов’язані імена двох перших почесних громадян міста Галагана й Скоропадського. Григорій Павлович Галаган (1819-1888) видатний діяч української культури, меценат, громадський і державний діяч, засновник одного з найвідоміших учбових закладів України - Колегії Павла Галагана. Іван Михайлович Скоропадський (1804-1887) український меценат засновник всесвітньо відомого Тростянецького дендрологічного парку. З Прилуками і Прилуччиною тісно пов’язане життя й творчість видатних українців Тараса Шевченка, Панаса Мирного, Остапа Вересая. Наш край завжди славився народними майстрами, співцями, музиками, не перевелися вони й нині.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7


Другое по теме:

Освоение Северной Америки в период с 1700 по 1725 гг.
После плавания Колумба Испания, обладая сильным флотом, держала под контролем пути в Новую Испанию и Острова Мексиканского залива. Менее обеспеченные флотом другие морские державы не рисковали направ ...

Наследие Игр
Олимпийские и Паралимпийские игры – главный спортивный форум планеты. Игры давно перестали быть просто спортивным событием. Современные Игры - колоссальный стимул для развития страны, в которой они п ...

Степень соответствия системы хозяйства предпосылкам
В результате топографических и климатических особенностей карты Китая, только 10% земель пригодны для растениеводства. Из них более половины неорошаемые, остальные разделены приблизительно поровну ме ...