Статьи » Краєзнавчо-туристичний маршрут Прилуцьким районом

Краєзнавчо-туристичний маршрут Прилуцьким районом
Страница 5

краєзнавчий туристичний маршрут прилуцький

Під час „смутних" часів цариця Катерина ІІ монастир залишила заштатним. Все з обителі було вивезене, але вона не загинула, а продовжувала своє життя, дякуючи працьовитим монашкам.

В 1817 році Ладанський монастир знову був включений в штат з присвоєнням йому 3-го класу, дякуючи Преосвященнішому Анатолію (Максимовичу).

1870 - 1880 роки були роками самого високого розквіту монастиря, при ігумені Марії. Обитель значно розширяється і розбудовується.

Перед революцією і до часу його ліквідації в 1928 році монастир був дуже багатим і користувався значною популярністю не тільки в своїй окрузі, але й далеко за її межами. Високо шанувалась Чудотворна ікона Ладанської Божої Матері і славилась цілюща вода із древньої монастирської кринички, які давали зцілення від хвороб болящим за їхньою вірою і молитвою.

Про повернення релігійним громадам культових споруд, новостворена релігійна громада Свято-Покровського собору монастиря добилась передачі їй у власність двох храмів монастиря - Свято-Покровського собору і Свято-Вознесенської (Миколаївської) церкви. Монастир мученик розпочав своє третє відродження. Більш детально, з цікавими архівними і життєвими фактами ця історія монастиря викладена в книзі, яка чекає допомоги в її виданні, як і монастир чекає, коли його піднімуть з руїн.

Щоправда, ремонт одного престолу в Свято-Вознесенській (Миколаївській) церкві вже зроблений силами релігійної громади, він діє з 31 грудня 2003 року.

Правнук одного з останніх священиків монастиря отця Георгія (Рабчевського) Андрій зі своїми однодумцями зробив опалення під домівкою в центральному престолі собору. Вже замовлені вікна й двері.

Звичайно, реставраційних і ремонтних робіт дуже багато, і на це потрібні дуже великі кошти, але з Божою допомогою об'єднана релігійна громада під керівництвом протоієрея о. Іоанна Олексика буде продовжувати відродження своєї Святині - душі і серця Ладана.

17 жовтня 2009 року відбулася радісна новина Преосвященніший єпископ Ніжинський і Прилуцький Іриней освятив хрести для Свято-Покровського собору колись славетного Ладанського монастиря (Додаток 3)

Далі наший маршрут пролягає до Михаїлівської церкви у селі Полонки.

Михайлівська церква була збудована у 1720 (за іншою версією - навіть у 1660) коштом О. Шила і спершу була одноглавою.

У 1760-1770-их над бічними камерами з'являються глави, а на фасадах - ліпнина. Ще пізніше в інтер'єрі був зроблений настил дерев'яних хорів із огородженням, а головний барабан прикрашений сухариками.

В 1929-1930 рр. церкву закрили. Дзвони вивезли на переплавку. В приміщенні церкви спершу було влаштовано лазню, а пізніше - зерносклад.

Під час ІІ світової війни окупаційна влада дала дозвіл відкрити церкву. З тих пір церква не закривалася (Додаток 4).

Далі ми прямуємо до Линовиці до будинку Якова де Бельмена в якому часто гостював Тарас Шевченко.

Будинок поміщика мав бібліотеку, музей мисливської зброї, картина галерея та велика танцювальна зала. Де-Бальмени проживали в будинку весняно-літнього сезону, в зимовий час вони від'їхали до Києва теперішнього польського посольства на вулиці Ярославів Вал. Цегляний червоний будинок, чаювальня з верандою збудованою в 1802 −19805 роках. Будинок дерев'яний з флігелями холодної побудови використовувався лише літньою порою для дачників. Спалений в 1919 році при затриманні злочинця Шевченка А.Т. Пирятинською міліцією. Поміщицькій будинок було розібрано в 1921 році. З цегли поміщицького будинку було зроблено воловню на Павловці також вистачило цеглина те щоб зробити будинок для робітників заводу. В грудні 1989 року червоний будинок почали відбудовувати на кошти радгоспу імені Леніна в ході реконструкції було затрачено (100000 карбованців) в жовтні 1990 роботи було завершено. На передодні революції 1917 року в маєтку графів де-Бальменів проживали граф Сергій Сергійович де-Бальмен відставний полковник російської армії власник 1103 десятин землі і брат його Олександр Сергійович де-Бальмен. Сергій Сергійович народився в 1849 році Олександр Сергійович народився в 1845 році. На даний час від помістя залишилася лише башта (додаток 5).

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7


Другое по теме:

Проблемы и перспективы развития Китай-города
Пожалуй, сейчас все согласны с тем, что один из древнейших районов Москвы должен превратиться в ее общественно-культурный центр. В него должны вернуться люди, причем приходящие сюда не только по дела ...

Ресурсы минерального сырья и топлива
Природно-ресурсный потенциал (природные ресурсы) мирового хозяйства многообразен. Он включает энергетические, земельные и почвенные, водные, лесные, биологические (растительный и животный мир), минер ...

Бытовая культура из истории эфиопов
Ранее, в те времена главным занятием абиссинцев являлось земледелие, которое происходило с арабских нагорий, откуда и пришли первые семитские переселенцы. Особо ценным даром Абиссинии со стороны древ ...